союзка
СОЮ́ЗКА, и, ж., спец.
Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття.
Йде [парубок] озуватися в свої аршинні чоботиська, що за ніч встигли підняти вгору незугарні, обшиті союзками носи (М. Стельмах);
– Тату, тату, я не хочу чобіт з союзками! (Л. Юхвід);
Пришити нові союзки.
Словник української мови (СУМ-20)