союзка

СОЮ́ЗКА, и, ж., спец.

Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття.

Йде [парубок] озуватися в свої аршинні чоботиська, що за ніч встигли підняти вгору незугарні, обшиті союзками носи (М. Стельмах);

– Тату, тату, я не хочу чобіт з союзками! (Л. Юхвід);

Пришити нові союзки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. союзка — сою́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. союзка — -и, ж., спец. Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. союзка — СОЮ́ЗКА, и, ж., спец. Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття. Йде [парубок] озуватися в свої аршинні чоботиська, що за ніч встигли підняти вгору незугарні, обшиті союзками носи (Стельмах, І, 1962, 100); — Тату... Словник української мови в 11 томах