1. Словник української мови у 20 томах

союзний

СОЮ́ЗНИЙ, а, е.

Прикм. до сою́з 2–4.

Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Н. Кобринська);

Союзні війська прибули сюди не для війни (О. Гончар);

Союзна держава;

Союзне підпорядкування;

Союзний прапор;

Союзний флот;

Союзний бюджет;

Союзне керівництво;

Союзні республіки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. союзний — сою́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. союзний — [соуйузнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. союзний — -а, -е. 1》 Який входить у союз (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь, з яким встановлено союз. 2》 Прикм. до союз 3). || Який входить у союз, перебуває в союзі. 3》 Те саме, що всесоюзний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. союзний — СОЮ́ЗНИЙ, а, е. 1. Який входить у союз (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь, з яким встановлений союз. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах