союзний
сою́зний
-а, -е.
1》 Який входить у союз (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь, з яким встановлено союз.
2》 Прикм. до союз 3).
|| Який входить у союз, перебуває в союзі.
3》 Те саме, що всесоюзний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- союзний — сою́зний прикметник Орфографічний словник української мови
- союзний — [соуйузнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- союзний — СОЮ́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до сою́з 2–4. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Н. Кобринська); Союзні війська прибули сюди не для війни (О. Словник української мови у 20 томах
- союзний — СОЮ́ЗНИЙ, а, е. 1. Який входить у союз (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь, з яким встановлений союз. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах