1. Великий тлумачний словник сучасної мови

союзник

сою́зник

-а, ч.

1》 Той, хто перебуває в союзі (у 1 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов'язаний з кимсь спільністю інтересів, поглядів і т. ін.

2》 Той, хто перебуває в союзі (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. союзник — сою́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. союзник — СОЮ́ЗНИК, а, ч. Той, хто перебуває в союзі (у 1, 2 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов'язаний з кимсь спільністю інтересів, поглядів і т. ін. – Конче треба було звернутися до інтелігенції, пошукати серед неї союзників (І. Словник української мови у 20 томах
  3. союзник — СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв'язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн. Бойові соратники; (Руфін:) Я думав, .. Словник синонімів української мови
  4. союзник — СОЮ́ЗНИК, а, ч. 1. Той, хто перебуває в союзі (у 1 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов’язаний з кимсь спільністю інтересів, поглядів і т. ін. В селянстві бачимо ми головного з можливих союзників пролетаріату.. Словник української мови в 11 томах