союзний
сою́зний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- союзний — [соуйузнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- союзний — -а, -е. 1》 Який входить у союз (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь, з яким встановлено союз. 2》 Прикм. до союз 3). || Який входить у союз, перебуває в союзі. 3》 Те саме, що всесоюзний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- союзний — СОЮ́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до сою́з 2–4. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Н. Кобринська); Союзні війська прибули сюди не для війни (О. Словник української мови у 20 томах
- союзний — СОЮ́ЗНИЙ, а, е. 1. Який входить у союз (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь, з яким встановлений союз. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах