союзний

СОЮ́ЗНИЙ, а, е.

1. Який входить у союз (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь, з яким встановлений союз.

Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Кобр., Вибр., 1954, 186);

Союзні війська прибули сюди не для війни (Гончар, II, 1959, 35);

Генерал Хертлі.. офіціальний представник самого президента союзної нам держави (Ле, В снопі.., 1960, 261).

2. Прикм. до сою́з 3.

Союз Радянських Соціалістичних Республік є союзна держава, утворена на основі добровільного об’єднання рівноправних Радянських Соціалістичних Республік (Конст. СРСР, 1977, 5);

З союзного в республіканське підпорядкування передано тисячі промислових підприємств (Рад. Укр., 13.II 1957, 1);

// Який входить у союз, перебуває в союзі.

Українська Радянська Соціалістична Республіка в результаті вільного самовизначення її народу, на основі добровільності і рівноправності разом з Радянськими Соціалістичними Республіками.. об’єдналась у Союз Радянських Соціалістичних Республік — єдину союзну багатонаціональну державу (Конст. УРСР, 1978, 20).

3. Те саме, що всесою́зний.

Верстатобудівний завод союзного значення.