спадкоємиця

СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, ж. Жін. до спадкоє́мець.

Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Дмит., Наречена, 1959, 16);

Добра в княгині було багато.. Діди й прадіди її, що сиділи на Київському столі — а княгиня Ольга по закону вважала себе їх спадкоємицею,— не одразу зібрали це добро (Скл., Святослав, 1959, 102);

Вірна учениця Тараса Шевченка, спадкоємиця кращих традицій російських революціонерів-демократів, Леся Українка виступає провісником великої всеочищаючої бурі (Знання.., 2, 1971, 17).

Значення в інших словниках

1. спадкоємиця — спадкоє́миця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. спадкоємиця — -і. Жін. до спадкоємець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спадкоємиця — СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, ж. Жін. до спадкоє́мець. Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Л. Дмитерко); Добра в княгині було багато ..  Словник української мови у 20 томах