спадкоємиця

СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, ж.

Жін. до спадкоє́мець.

Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Л. Дмитерко);

Добра в княгині було багато .. Діди й прадіди її, що сиділи на Київському столі – а княгиня Ольга по закону вважала себе їх спадкоємицею, – не одразу зібрали це добро (С. Скляренко);

За Михайлом Грушевським виходило, ніби Україна – єдина спадкоємиця Київської Русі, звідти, іде українська державність (з газ.).

Значення в інших словниках

1. спадкоємиця — спадкоє́миця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. спадкоємиця — -і. Жін. до спадкоємець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спадкоємиця — СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, ж. Жін. до спадкоє́мець. Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Дмит., Наречена, 1959, 16); Добра в княгині було багато..  Словник української мови в 11 томах