спадкоємиця
СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, ж.
Жін. до спадкоє́мець.
Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Л. Дмитерко);
Добра в княгині було багато .. Діди й прадіди її, що сиділи на Київському столі – а княгиня Ольга по закону вважала себе їх спадкоємицею, – не одразу зібрали це добро (С. Скляренко);
За Михайлом Грушевським виходило, ніби Україна – єдина спадкоємиця Київської Русі, звідти, іде українська державність (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спадкоємиця — спадкоє́миця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- спадкоємиця — -і. Жін. до спадкоємець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадкоємиця — СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, ж. Жін. до спадкоє́мець. Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Дмит., Наречена, 1959, 16); Добра в княгині було багато.. Словник української мови в 11 томах