спадкоємиця
СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, ж. Жін. до спадкоє́мець.
Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Дмит., Наречена, 1959, 16);
Добра в княгині було багато.. Діди й прадіди її, що сиділи на Київському столі — а княгиня Ольга по закону вважала себе їх спадкоємицею,— не одразу зібрали це добро (Скл., Святослав, 1959, 102);
Вірна учениця Тараса Шевченка, спадкоємиця кращих традицій російських революціонерів-демократів, Леся Українка виступає провісником великої всеочищаючої бурі (Знання.., 2, 1971, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спадкоємиця — спадкоє́миця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- спадкоємиця — -і. Жін. до спадкоємець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадкоємиця — СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, ж. Жін. до спадкоє́мець. Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Л. Дмитерко); Добра в княгині було багато .. Словник української мови у 20 томах