спаленька

СПА́ЛЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до спа́льня.

Прибирали [діти] в спаленьках. «Щоб було гарно,— казали,— як у віночку» (Головко, І, 1957, 91);

Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку,.. знову впала на ліжко (Збан., Переджнив’я, 1960, 192).

Значення в інших словниках

1. спаленька — спа́ленька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спаленька — -и, ж. Зменш.-пестл. до спальня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаленька — СПА́ЛЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до спа́льня. Прибирали [діти] в спаленьках. “Щоб було гарно, – казали, – як у віночку” (А. Головко); Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку, .. знову впала на ліжко (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах