спаленька
СПА́ЛЕНЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до спа́льня.
Прибирали [діти] в спаленьках. “Щоб було гарно, – казали, – як у віночку” (А. Головко);
Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку, .. знову впала на ліжко (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)