спаленілий

СПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до спалені́ти;

// у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи).

Вікно брязнуло, розлетілась шибка, посипалося скло... З кам'яного будинку .. вискочила спаленіла Надія Марківна, напустилася на хлоп'яків, що .. грали в цурки (К. Гордієнко);

Не розмикає [воїн] спаленілих губ (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. спаленілий — спалені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спаленілий — див. засоромшений  Словник синонімів Вусика
3. спаленілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до спаленіти. || у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спаленілий — СПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до спалені́ти. Вікно брязнуло, розлетілась шибка, посипалося скло… З кам’яного будинку.. вискочила спаленіла Надія Марківна, напустилася на хлоп’яків, що.. грали в цурки (Горд., Буян, 1938, 17); // у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах