специфіка
СПЕЦИ́ФІКА, и, ж. Відмітні особливості предмета, явища; те, що характерне для певного предмета, явища.
Пісня має свою особливу художньо-поетичну специфіку. Не кожен вірш співається і не кожен віршований рядок кладеться на музику (Мал., Думки.., 1959, 68);
Специфіка балету полягає в дуже складних, умовних зв’язках танцювального образу з повсякденним життям (Мист., 1, 1959, 30).
Словник української мови (СУМ-11)