Значення в інших словниках
-
специфіка —
специ́фіка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
специфіка —
Своєрідність; п-к СПЕЦИФІЧНИЙ, СВОЄРІДНИЙ, особливий, с. винятковий.
Словник синонімів Караванського
-
специфіка —
-и, ж. Відмітні особливості предмета, явища; те, що характерне для певного предмета, явища.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
специфіка —
СПЕЦИ́ФІКА, и, ж. Сукупність відмітних особливостей чогочь. Пісня має свою особливу художньо-поетичну специфіку (А. Малишко); Специфіка балету полягає в дуже складних, умовних зв'язках танцювального образу з повсякденним життям (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
специфіка —
специ́фіка, специ́фікум (від лат. specificus – особливий) особливість, властива даному предмету, явищу; істотні ознаки, що відрізняють один об’єкт від іншого.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
специфіка —
СПЕЦИ́ФІКА, и, ж. Відмітні особливості предмета, явища; те, що характерне для певного предмета, явища. Пісня має свою особливу художньо-поетичну специфіку. Не кожен вірш співається і не кожен віршований рядок кладеться на музику (Мал., Думки..
Словник української мови в 11 томах
-
специфіка —
рос. специфика особливість, властива даному предмету, явищу; істотні ознаки, які відрізняють один предмет від іншого.
Eкономічна енциклопедія