спиватися

СПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПИ́ТИСЯ, зіп’ю́ся, зіп’є́шся, док.

1. Призвичаюватися до пияцтва, ставати п’яницею.

Багато які політичні вигнанці, не здолавши свого горя, топили його в горілці, спивались (Життя К.-Карого, 1957, 43);

Нечипорів батько та був собі велика ледащичка: спився і звівся нінащо (Кв.-Осн., II, 1956, 101).

◊ З кру́гу (з пуття́ і т. ін.) спи́тися — остаточно опуститися, втратити здоровий глузд через пияцтво.

— Все пропив той п’яниця. Все дощенту, поки і сам з кругу не спився (Мирний, III, 1954, 368);

— Чи ти здурів сьогодні, чи ти спився з пуття,— закричала Марія спересердя (Н.-Лев., II, 1956, 120).

2. діал. Упиватися.

3. тільки недок. Пас. до спива́ти.

Значення в інших словниках

1. спиватися — спива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спиватися — -аюся, -аєшся, недок., спитися, зіп'юся, зіп'єшся, док. 1》 Призвичаюватися до пияцтва, ставати п'яницею. З кругу (з пуття і т. ін.) спитися — остаточно опуститися, втратити здоровий глузд через пияцтво. 2》 діал. Упиватися. 3》 тільки недок. Пас. до спивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спиватися — СПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПИ́ТИСЯ, зіп'ю́ся, зіп'є́шся, док. 1. Призвичаюватися до пияцтва, ставати п'яницею. Багато які політичні вигнанці, не здолавши свого горя, топили його в горілці, спивались (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах