сповідний

СПОВІ́ДНИ́Й, спові́дна́, спові́дне́, рідко. Прикм. до спо́відь.

Монологічність [форма монологу].. надає ліричному творові особливої безпосередності, сповідної інтонації (Рад. літ-во, 12, 1968, 6).

Значення в інших словниках

1. сповідний — спові́дни́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. сповідний — сповідна, сповідне, рідко. Прикм. до сповідь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сповідний — СПОВІ́ДНИ́Й, спові́дна́, спові́дне́, рідко. Прикм. до спо́відь. Монологічність [форма монологу] .. надає ліричному творові особливої безпосередності, сповідної інтонації (із журн.).  Словник української мови у 20 томах