1. Словник української мови в 11 томах

сповідний

СПОВІ́ДНИ́Й, спові́дна́, спові́дне́, рідко. Прикм. до спо́відь.

Монологічність [форма монологу].. надає ліричному творові особливої безпосередності, сповідної інтонації (Рад. літ-во, 12, 1968, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповідний — спові́дни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. сповідний — сповідна, сповідне, рідко. Прикм. до сповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сповідний — СПОВІ́ДНИ́Й, спові́дна́, спові́дне́, рідко. Прикм. до спо́відь. Монологічність [форма монологу] .. надає ліричному творові особливої безпосередності, сповідної інтонації (із журн.). Словник української мови у 20 томах