сповідний
СПОВІ́ДНИ́Й, спові́дна́, спові́дне́, рідко.
Прикм. до спо́відь.
Монологічність [форма монологу] .. надає ліричному творові особливої безпосередності, сповідної інтонації (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповідний — спові́дни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- сповідний — сповідна, сповідне, рідко. Прикм. до сповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповідний — СПОВІ́ДНИ́Й, спові́дна́, спові́дне́, рідко. Прикм. до спо́відь. Монологічність [форма монологу].. надає ліричному творові особливої безпосередності, сповідної інтонації (Рад. літ-во, 12, 1968, 6). Словник української мови в 11 томах