сповідний
спові́дний
сповідна, сповідне, рідко.
Прикм. до сповідь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповідний — спові́дни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- сповідний — СПОВІ́ДНИ́Й, спові́дна́, спові́дне́, рідко. Прикм. до спо́відь. Монологічність [форма монологу] .. надає ліричному творові особливої безпосередності, сповідної інтонації (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- сповідний — СПОВІ́ДНИ́Й, спові́дна́, спові́дне́, рідко. Прикм. до спо́відь. Монологічність [форма монологу].. надає ліричному творові особливої безпосередності, сповідної інтонації (Рад. літ-во, 12, 1968, 6). Словник української мови в 11 томах