споконвіків

СПОКОНВІКІ́В, присл. Те саме, що споконві́ку.

Радянські люди викували крила Тій мрії, що споконвіків жила: В Гагаріні ця мрія зазоріла! (Нех., Чудесний сад, 1962, 66);

Споконвіків стоїть Комишанка над самою водою (Гончар, Бригантина, 1973, 11);

Споконвіків щедра на таланти наша земля (Знання.., 3, 1970, 8).

Значення в інших словниках

1. споконвіків — споконвікі́в прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. споконвіків — див. здавна  Словник синонімів Вусика
3. споконвіків — присл. Те саме, що споконвіку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. споконвіків — СПОКОНВІКІ́В, присл. Те саме, що споконві́ку. Земля споконвіків – неоціненний дар людині (із журн.); Споконвіків стоїть Комишанка над самою водою (О. Гончар); Споконвіків щедра на таланти наша земля (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. споконвіків — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше.  Словник синонімів української мови