споконвіків
СПОКОНВІКІ́В, присл. Те саме, що споконві́ку.
Радянські люди викували крила Тій мрії, що споконвіків жила: В Гагаріні ця мрія зазоріла! (Нех., Чудесний сад, 1962, 66);
Споконвіків стоїть Комишанка над самою водою (Гончар, Бригантина, 1973, 11);
Споконвіків щедра на таланти наша земля (Знання.., 3, 1970, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споконвіків — споконвікі́в прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- споконвіків — див. здавна Словник синонімів Вусика
- споконвіків — присл. Те саме, що споконвіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споконвіків — СПОКОНВІКІ́В, присл. Те саме, що споконві́ку. Земля споконвіків – неоціненний дар людині (із журн.); Споконвіків стоїть Комишанка над самою водою (О. Гончар); Споконвіків щедра на таланти наша земля (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- споконвіків — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Словник синонімів української мови