1. Словник української мови у 20 томах

споконвіків

СПОКОНВІКІ́В, присл.

Те саме, що споконві́ку.

Земля споконвіків – неоціненний дар людині (із журн.);

Споконвіків стоїть Комишанка над самою водою (О. Гончар);

Споконвіків щедра на таланти наша земля (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споконвіків — споконвікі́в прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. споконвіків — див. здавна Словник синонімів Вусика
  3. споконвіків — присл. Те саме, що споконвіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споконвіків — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Словник синонімів української мови
  5. споконвіків — СПОКОНВІКІ́В, присл. Те саме, що споконві́ку. Радянські люди викували крила Тій мрії, що споконвіків жила: В Гагаріні ця мрія зазоріла! (Нех. Словник української мови в 11 томах