спокійність
СПОКІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. спокі́йний.
Її поважність, природжена спокійність і навіть її неповорушливість.. ще більше надавали їй салонового поважного тону та солідності (Н.-Лев., IV, 1956, 44);
— Ану, де тут мої земляки? — спитав [Гонтар] нарочито голосно, бравуючи спокійністю, ніби прийшов сюди, куди щодня заходив, щоб просто погомоніти (Баш, На.. дорозі, 1967, 240).
Словник української мови (СУМ-11)