спокійність

СПОКІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., рідко.

Властивість і стан за знач. спокі́йний.

Її поважність, природжена спокійність і навіть її неповорушливість .. ще більше надавали їй салонового поважного тону та солідності (І. Нечуй-Левицький);

– Ану, де тут мої земляки? – спитав [Гонтар] нарочито голосно, бравуючи спокійністю, ніби прийшов сюди, куди щодня заходив, щоб просто погомоніти (Яків Баш).

Значення в інших словниках

1. спокійність — спокі́йність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. спокійність — -ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. спокійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спокійність — СПОКІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. спокі́йний. Її поважність, природжена спокійність і навіть її неповорушливість.. ще більше надавали їй салонового поважного тону та солідності (Н.-Лев., IV, 1956, 44); — Ану, де тут мої земляки?...  Словник української мови в 11 томах