сполом

СПО́ЛОМ, присл., заст. Разом, спільно.

Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою; в їх хаті я й зросла (Вовчок, І, 1955, 181).

Значення в інших словниках

1. сполом — спо́лом прислівник разом, спільно незмінювана словникова одиниця арх.  Орфографічний словник української мови
2. сполом — присл., заст. Разом, спільно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сполом — СПО́ЛОМ, присл., заст. Разом, спільно. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою; в їх хаті я й зросла (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. сполом — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст.  Словник синонімів української мови
5. сполом — Спо́лом нар. — з. Вмѣстѣ съ. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою. МВ. II. 75.  Словник української мови Грінченка