сполом —
присл., заст. Разом, спільно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сполом —
СПО́ЛОМ, присл., заст. Разом, спільно. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою; в їх хаті я й зросла (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
сполом —
РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст.
Словник синонімів української мови
сполом —
СПО́ЛОМ, присл., заст. Разом, спільно. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою; в їх хаті я й зросла (Вовчок, І, 1955, 181).
Словник української мови в 11 томах
сполом —
Спо́лом нар. — з. Вмѣстѣ съ. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою. МВ. II. 75.
Словник української мови Грінченка