сполом
СПО́ЛОМ, присл., заст.
Разом, спільно.
Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою; в їх хаті я й зросла (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)СПО́ЛОМ, присл., заст.
Разом, спільно.
Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою; в їх хаті я й зросла (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)