спонукуваний
СПОНУ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до спону́кувати.
Революцію можуть робити тільки маси, спонукувані глибокими економічними потребами (Ленін, 14, 1971, 220);
Спонукуваний нетерплячкою, Олекса швидко подався в другий кінець гін (Добр., Тече річка.., 1961, 179);
Кінь, не спонукуваний і не гнаний, сам наддав ходи, полетів і геть божевільно (Загреб., Диво, 1968, 221).
Словник української мови (СУМ-11)