спорт
СПОРТ, у, ч. Фізичні вправи (гімнастика, атлетика, спортивні ігри, туризм і т. ін.), які мають на меті розвиток і зміцнення організму.
Ми тут з тобою гідропатією займемся, екскурсіями, водяним спортом (Л. Укр., V, 1956, 224);
Я зацікавився спортом, як і кожний хлопець на моєму місці, але таланти виявив пізніше, коли працював уже на заводі (Ю. Янов., II, 1954, 17);
Програма змагань з кінного спорту дуже різноманітна (Спорт.., 1958, 78);
От і пішов, значить, дід подивитися на наших майстрів спорту — силачів (Вишня, І, 1956, 400);
// перен. Заняття, яким дуже захоплюються, яке здійснюють із завзяттям та пристрастю.
Якщо для одних секс став своєрідним спортом, то інші бачать у статевій розпущеності форму протесту проти суспільного регресу (Наука.., 10, 1967, 15);
Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Воно приносило садистам справжню насолоду (Коз., Гарячі руки, 1960, 71).
Ма́йстер спо́рту див. ма́йстер.
Словник української мови (СУМ-11)