споруджений
СПОРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споруди́ти.
Дзвін, споруджений з незугарних кам’яних брил, покарбованих старовинними написами, а подекуди й малюнками, був свого роду метрикою міста (Вільде, Сестри.., 1958, 516);
Геращенко піднявся на дозорну вишку, споруджену на верхівці сосни (Грим., Син.., 1950, 43);
Генерал пройшов до столика, спорудженого в кутку з якихось дверей (Гончар, III, 1959, 249);
// У знач. прикм.
Споруджені машини, кліті хуткішим темпом підносили руду на-гора (Досв., Вибр., 1959, 306);
Незадовільна якість споруджених будівель завдає значної шкоди народному господарству, погіршує побутові умови населення (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 2);
// спору́джено, безос. присудк. сл.
Через кілька годин міст все ж таки було споруджено (Тулуб, В степу.., 1964, 252);
В республіці [УРСР] відбудовано, реконструйовано і споруджено заново високопродуктивні доменні і мартенівські печі (Наука.., 12, 1957, 2).
Словник української мови (СУМ-11)