справдешній

СПРАВДЕ́ШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що спра́вжній.

Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумать, що надворі не бабине літо, а справдешнє літо (Н.-Лев., II, 1956, 183);

— Ну ж, Меласю! Дівчина, так дівчина..! — каже дід, всміхаючись та глядячи у сяюче личенько перемучене. Дарма що з личенька спала, а справдешня козачка! (Вовчок, І, 1955, 344);

Давид Маркович Розенберг і Гриць Частій не помітили, як помалу перетворилися на справдешніх друзів (Шовк., Інженери, 1948, 317).

Значення в інших словниках

1. справдешній — справде́шній прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. справдешній — див. справжній  Словник синонімів Вусика
3. справдешній — -я, -є, розм. Те саме, що справжній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. справдешній — СПРАВДЕ́ШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що спра́вжній. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумать, що надворі не бабине літо, а справдешнє літо (І. Нечуй-Левицький); – Ну ж, Меласю! Дівчина, так дівчина..!...  Словник української мови у 20 томах
5. справдешній — СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
6. справдешній — Справде́шній, -ня, -нє = спра́вжній  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. справдешній — Справдешній, -я, -є Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.  Словник української мови Грінченка