справжність

СПРА́ВЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спра́вжній.

Саме тепер, побачивши її вже заміжньою, притихлою і змарнілою від сімейних турбот та переживань, Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності (Гончар, Тронка, 1963, 120);

Вимогою правдивості і справжності, чесності і безкомпромісності у житті і мистецтві звучить заключний рядок вірша [І. Муратова] «Репліка на диспуті»: «Хай всі сурми сурмлять по-справжньому» (Рад. літ-во, 8, 1958, 8).

Значення в інших словниках

1. справжність — спра́вжність іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. справжність — -ності, ж. Абстр. ім. до справжній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. справжність — СПРА́ВЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спра́вжній. Саме тепер, побачивши її вже заміжньою, притихлою і змарнілою від сімейних турбот та переживань, Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності (О. Гончар); Діти ..  Словник української мови у 20 томах