Словник української мови в 11 томах

справжнісінький

СПРАВЖНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що спра́вжній.

Усміхнувся [Дорошенко], згадавши, як одного разу, ще давно-давно, доставили з Канади партію закуплених коней, диких, необ’їжджених, справжнісіньких мустангів, пускали з палуби їх на берег, і тут же берегові хлопці кидались на круті їхні шиї, ловили, а осторонь стояв Будьонний,.. посміхався… (Гончар, Тронка, 1963, 152);

За три доби Тимко відразу відчув себе не лише дорослим, а й воїном. Він побував у бою. У справжнісінькому бою… (Збан., Таємниця.., 1971, 248);

А що вже Ясень гарячий на руку — іншого й не знайдеш такого. На все піде, «правдолюб», справжнісінький тобі донкіхот (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 89).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. справжнісінький — справжні́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. справжнісінький — див. справжній  Словник синонімів Вусика
  3. справжнісінький — -а, -е, розм. Те саме, що справжній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. справжнісінький — СПРАВЖНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що спра́вжній. – .. Це тобі не урбаністичний рай, це тобі справжнісінький едем, Боже ж ти мій! (О. Бердник); За три доби Тимко відразу відчув себе не лише дорослим, а й воїном. Він побував у бою.  Словник української мови у 20 томах
  5. справжнісінький — Справжні́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)