Словник української мови у 20 томах

справжність

СПРА́ВЖНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до спра́вжній.

Саме тепер, побачивши її вже заміжньою, притихлою і змарнілою від сімейних турбот та переживань, Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності (О. Гончар);

Діти .. закохуються і страждають чи не гостріше, аніж дорослі, в дітей більше щирості, справедливості (В. Дрозд);

Справжність таланту.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. справжність — спра́вжність іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. справжність — -ності, ж. Абстр. ім. до справжній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. справжність — СПРА́ВЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спра́вжній. Саме тепер, побачивши її вже заміжньою, притихлою і змарнілою від сімейних турбот та переживань, Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності (Гончар, Тронка, 1963...  Словник української мови в 11 томах