спритність

СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний.

З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Кач., Вибр., 1947, 213);

Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (Стельмах, II, 1962, 203);

Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Вільде, На порозі, 1955, 191);

Баскетбол — одна з найулюбленіших ігор в нашій країні. Ця гра виховує у людини.. спритність, витривалість, швидкість реакції, влучність (Спорт.., 1958, 65);

Батько Сергіїв.. давав синові можливість у всякому ділі виявити кмітливість і спритність (Ткач, Жди.., 1959, 29).

Значення в інших словниках

1. спритність — спри́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спритність — [сприт(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. спритність — -ності, ж. Властивість за знач. спритний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спритність — СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний. З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Я. Качура); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (М.  Словник української мови у 20 томах
5. спритність — Спри́тність, -ности, -ності  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спритність — Спритність, -ности ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій. Левиц. І. 313.  Словник української мови Грінченка