спритність

спри́тність

-ності, ж.

Властивість за знач. спритний.

Значення в інших словниках

1. спритність — спри́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спритність — [сприт(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. спритність — СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний. З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Я. Качура); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (М.  Словник української мови у 20 томах
4. спритність — Спри́тність, -ности, -ності  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спритність — СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний. З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Кач., Вибр., 1947, 213); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (Стельмах, II, 1962, 203)...  Словник української мови в 11 томах
6. спритність — Спритність, -ности ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій. Левиц. І. 313.  Словник української мови Грінченка