спрожога

СПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що спрожо́гу.

Двері розчинились — і Петро спрожога вибіг (Мирний, І, 1954, 361);

Спрожога прибитий і приголомшений тисячами снарядів і десятками тисяч куль, ворог міг тільки мовчати (Панч, І, 1956, 125).

Значення в інших словниках

1. спрожога — спрожо́га прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. спрожога — див. раптом; спересердя  Словник синонімів Вусика
3. спрожога — присл., рідко. Те саме, що спрожогу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спрожога — СПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що спрожо́гу. Двері розчинились – і Петро спрожога вибіг (Панас Мирний); Спрожога прибитий і приголомшений тисячами снарядів і десятками тисяч куль, ворог міг тільки мовчати (П.  Словник української мови у 20 томах
5. спрожога — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм.  Словник синонімів української мови