спрокволу
СПРОКВО́ЛУ, присл. Те саме, що спрокво́ла.
Ксьондз і пан Впрягають хлопців у ридван, Щоб їхать бистро, не спрокволу, До лупанару чи костьолу (Рильський, Україна, 1938, 14);
Ліс починав спрокволу втрачати свою одностайну зелень (Вільде, Сестри.., 1958, 24).
Словник української мови (СУМ-11)