Словник української мови в 11 томах

спучити

СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спучити — спу́чити дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. спучити — див. спучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати.  Словник української мови у 20 томах