спучення СПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і сп́учитися, спу́чуватися. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках спучення — спу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови спучення — -я, с. Дія за знач. спучити, спучувати і спучитися, спучуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови спучення — СПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і спу́читися, спу́чуватися. Словник української мови у 20 томах