спушування

СПУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спу́шувати.

— Додому збираєшся, Дмитре?.. — Ні, до напарника поспішаю. Він сьогодні закінчує спушування міжрядь (Рад. Укр., 20.VІ 1961, 2);

Після сівби йде догляд за рослинами — боротьба зі шкідниками та бур’янами, спушування та підгортання (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 38).

Значення в інших словниках

1. спушування — спу́шування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спушування — -я, с. Дія за знач. спушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спушування — СПУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спу́шувати. – Додому збираєшся, Дмитре?.. – Ні, до напарника поспішаю. Він сьогодні закінчує спушування міжрядь (з газ.); Після сівби йде догляд за рослинами – боротьба зі шкідниками та бур'янами, спушування та підгортання (із журн.).  Словник української мови у 20 томах