співаночка

СПІВА́НОЧКА, и, ж. Пестл. до спі́ва́нка.

Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (Коломийки, 1969, 91);

Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (Фр., X, 1954, 15);

— Коли ж це ви встигли такі гарні співаночки скласти? (Жур., Опов., 1956, 185);

Я свої співаночки В Москву посилаю (Криж., Калин. міст, 1940, 60).

Значення в інших словниках

1. співаночка — співа́ночка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співаночка — -и, ж. Пестл. до співанка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співаночка — СПІВА́НОЧКА, и, ж. Пестл. до спі́ва́нка. Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (з народної пісні); Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (І.  Словник української мови у 20 томах
4. співаночка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. співаночка — Співаночка, -ки ж. ум. отъ співанка.  Словник української мови Грінченка