співаночка

СПІВА́НОЧКА, и, ж.

Пестл. до спі́ва́нка.

Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (з народної пісні);

Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (І. Франко);

– Коли ж це ви встигли такі гарні співаночки скласти? (С. Журахович);

Я свої співаночки В Москву посилаю (С. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. співаночка — співа́ночка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співаночка — -и, ж. Пестл. до співанка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співаночка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. співаночка — СПІВА́НОЧКА, и, ж. Пестл. до спі́ва́нка. Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (Коломийки, 1969, 91); Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. співаночка — Співаночка, -ки ж. ум. отъ співанка.  Словник української мови Грінченка