1. Словник української мови у 20 томах

співаночка

СПІВА́НОЧКА, и, ж.

Пестл. до спі́ва́нка.

Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (з народної пісні);

Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (І. Франко);

– Коли ж це ви встигли такі гарні співаночки скласти? (С. Журахович);

Я свої співаночки В Москву посилаю (С. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співаночка — співа́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. співаночка — -и, ж. Пестл. до співанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співаночка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. співаночка — СПІВА́НОЧКА, и, ж. Пестл. до спі́ва́нка. Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (Коломийки, 1969, 91); Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. співаночка — Співаночка, -ки ж. ум. отъ співанка. Словник української мови Грінченка