співаночка
СПІВА́НОЧКА, и, ж. Пестл. до спі́ва́нка.
Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (Коломийки, 1969, 91);
Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (Фр., X, 1954, 15);
— Коли ж це ви встигли такі гарні співаночки скласти? (Жур., Опов., 1956, 185);
Я свої співаночки В Москву посилаю (Криж., Калин. міст, 1940, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співаночка — співа́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- співаночка — -и, ж. Пестл. до співанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співаночка — СПІВА́НОЧКА, и, ж. Пестл. до спі́ва́нка. Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (з народної пісні); Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (І. Словник української мови у 20 томах
- співаночка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
- співаночка — Співаночка, -ки ж. ум. отъ співанка. Словник української мови Грінченка