співзвучність

СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до співзву́чний.

Л. Вишеславський уважний і вибагливий до рим.. Для нього важить співзвучність останніх слів вірша, збереження евфонії (Вітч., 4, 1963, 204);

Народність мистецтва, народність літератури — це ідейна співзвучність художнього твору з думами й прагненнями трудового народу (Рильський, IX, 1962, 166);

«Загибель ескадри», «Гадюка», «Лють» [кінофільми].. привертають до себе увагу насамперед глибокою співзвучністю добі (Мист., 6, 1965, 3).

Значення в інших словниках

1. співзвучність — співзву́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співзвучність — -ності, ж. Абстр. ім. до співзвучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співзвучність — СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до співзву́чний. Л. Вишеславський уважний і вибагливий до рим .. Для нього важить співзвучність останніх слів вірша, збереження евфонії (із журн.  Словник української мови у 20 томах
4. співзвучність — СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ (муз. — гармонійне поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні), СПІВЗВУ́ЧЧЯ, СУГОЛОСНІСТЬ, УНІСО́Н, СУГОЛОССЯ рідше.  Словник синонімів української мови