співзвучно

СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний.

Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (Гончар, II, 1959, 409).

Значення в інших словниках

1. співзвучно — співзву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. співзвучно — Присл. до співзвучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співзвучно — СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний. Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах