Великий тлумачний словник сучасної мови

співзвучно

співзву́чно

Присл. до співзвучний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. співзвучно — співзву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. співзвучно — СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний. Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. співзвучно — СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний. Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (Гончар, II, 1959, 409).  Словник української мови в 11 томах